Зарубіжна література

9 клас

Тема. «Чи щастя людини в дворянському титулі?»

Мета: поглибити знання учнів про творчість Жана Батиста Поклена (Мольєра) на прикладі зіставлення його із твором українського драматурга І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля»; вчити складати порівняльну характеристику; розвивати вміння виділяти спільні та відмінні риси образів героїв твору, навички роботи учнів в групах; уміння аргументувати власну відповідь; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, вчити сприймати себе таким, як ти є, пишатися своїм походженням, виховувати інтелігентність і освіченість.

Завдання: дізнатися дещо нове і цікаве з життєвого та творчого шляху драматургів; глибше проникнути в суть комедій; вчитися порівнювати, виділяти спільне і відмінне в образах героїв; виділяти головне, аналізувати; працювати в групах; працювати над вдосконаленням своїх духовних якостей.

Тип уроку: урок порівняльного аналізу драматичних творів.

Вид уроку: урок-творче дослідження.

Обладнання: мультимедійна презентація, відеоролики, таблиці, схеми, завдання, підручники.

І. Організаційний момент

Доброго дня, дорогі діти. Розпочати наш урок хотілося б зі слів американського конструктора, успішної людини,  Генрі Форда:

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Слова українського поета-пісняра Вадима Крищенка у виконанні дівчат хай стануть девізом нашого уроку.

Учень 1.

                           Будь собою

Роки повняться досвідом,

Слово – порадою.

Не торгуй у житті,

Мов копійкою, правдою.

Учень 2.

Не розмінюй

Своєї душевної цінності

На привабливі блиски

Сумнівної цінності.

Учень 1.

Не продайсь,не віддайсь,

Не піддайся нікому

За пухленький пиріг

За диванчик для дому,за обійми,

Компанійки знатні,

Бо вони змінить основного не здатні.

Учень 2.

Не схибуй ні в багатстві,

Ні в славі,ні в бідності.                          

Будь собою, що зна ціну власної гідності.

Учень 1.

Хай твоя неповторність

Засіяє над світом,

І тепліє земля, помережена слідом.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Учитель. Кожна людина мріє бути щасливою, але щастя кожен розуміє по-своєму, бо стосується це поняття духовного світу людини. А скільки людей — стільки й світів. Для когось — це задоволення, насолода, для когось — матеріальні статки, хтось розуміє щастя як успіх.

-         Головні герої комедій Мольєра та Карпенка-Карого мають схожі уявлення про щастя. А у чому вони вбачають його, як діють у прагненні досягти, за що висміюють їх геніальні драматурги, ми з`ясуємо сьогодні на уроці.

-         Звертаю вашу вагу на тему нашого уроку:

-         «Чи щастя людини у дворянському титулі?»

-         Йдучи на урок, кожен подумки визначив для себе, що він очікує сьогодні від нашого уроку. Висловіть, що ви хочете дізнатися?

Довільні відповіді  учнів (3-4)

-         Підсумовуючи ваші думки, загалом можна сформулювати завдання уроку:

·        дізнатися дещо нове і цікаве з життєвого та творчого шляху драматургів;

·        глибше проникнути в суть комедій;

·        вчитися порівнювати, виділяти спільне і відмінне в образах героїв;

·        виділяти головне, аналізувати;

·        працювати в групах;

·        працювати над вдосконаленням своїх духовних якостей.

ІV. Основна частина уроку

Учитель. Щоб зручніше і зрозуміліше було працювати, ви розподілені в групи, я вважаю, що так наша робота буде продуктивнішою і ефективнішою, допоможе залучити до діяльності всіх учнів.

Дослідники ( у групі учні, які ретельно працювали над фактами біографії, мали випереджаючі завдання)

Теоертики (надають додаткову інформацію, ретельно працювали над теорією літератури)

Актори ( виразне читання, інсценування, знання тексту)

Прес-центр (фото, підрахунок зароблених балів, матеріали для статті в шкільну газету) Завдання цієї групи – слідкувати за підрахунком балів, перевіркою виконаних завдань, наприкінці уроку зачитати написану статтю до шкільної газети про  сьогоднішній урок, так як всі ці учні є членами шкільного самоврядування. 

-         Допоможе в оцінюванні роботи символ уроку – ось такий знак.

-         Група, яка збере найбільшу кількість таких знаків, отримує 12, відповідно – на другому місці – 11. І на третьому – 10. Адже і урок у нас – творче дослідження – тому і бали найвищі. А підрахунок протягом уроку здійснюватиме група «Прес-центр».

Учитель. Здійснімо мандрівку в історію.  Для нас ця подорож необхідна, адже допоможе краще зрозуміти митців та їх твори.

-         У вас на партах листочок, який треба заповнити протягом літературної гри «Вірно-невірно».

Літературна гра «Вірно-невірно»

1.     Перший театр було збудовано в Давній Греції. (Вірно)

2.     Перші театральні вистави в Греції відбувалися на честь бога Зевса. (Невірно)

3.     Трагедія в перекладі з грецької мови означає «цапова пісня» (Вірно)

4.     Мольєр народився в Парижі. (Вірно)

5.     Глядачем на виставах Мольєра був французький король Людовік ХV (Невірно)

6.     Іван Карпенко-Карий – це справжнє прізвище драматурга. (Невірно)

7.     У родині Карпенка-Карого було 6 дітей і всі стали акторами (Невірно)

8.     Мольєр не був актором у спектаклях за його сценаріями. (Невірно)

9.     Трагедія часто закінчується смертю героя (Вірно)

10. Жанр трагедії  виник у Франції (Невірно)

11. Існує жанр трагікомедія, що поєднав ознаки трагедії і комедії (Вірно)

12. Мольєр та І.Карпенко-Карий – блискучі майстри трагедії (Неправильно).

Короткий підсумок та увага на правильні відповіді

Учитель. Діти, а як ви гадаєте, чому на уроці зарубіжної літератури раптом звертаюсь до творчості українського драматурга Івана Карпенка-Карого?

Учитель. Дійсно, з останнього запитання стало зрозуміло, що і Мольєр, і Іван Карпенко-Карий – це комедіографи. П`єса «Міщанин-шляхтич» Мольєра – не єдиний твір у літературі, у якому розповідається про прагнення головного героя здобути  дворянський титул  за будь-яку ціну. Відомий український драматург Іван Карпенко-Карий також написав п`єсу «Мартин Боруля» на подібну тему. Тож цікаво буде розглядати ці твори паралельно. Із твором «Сто тисяч» цього драматурга ви вже знайомі з минулого року. Тож, знайшовши спільні та відмінні риси в творах французького і українського драматургів, ми переконаємось, що проблеми, які в них порушені, загальнолюдські.

Виступ учня із групи «Дослідники» (орієнтовний)

-         П'єса була написана на замовлення короля Людовіка XIV. Він у 1669 році приймав турецьких послів. Турки не висловили ніякого захоплення вбранням короля, яке мало прикраси із діамантів на суму чотирнадцять мільйонів ліврів. Складалося враження, що в Турції всі носять такі дорогі костюми. Звичайно, поведінка послів не подобалася королю. Він наказав придворним композитору і драматургу написати музичну п'єсу, яка б висміювала турків. Прем'єра «Міщанина-шляхтича» відбулася в жовтні 1670 року. Після прем'єри король не виказав свого задоволення. Він дав схвальний відгук про твір тільки після другого перегляду вистави.

Учитель. Як ви гадаєте, питання до групи  «Теоретиків», чи була відома п`єса французького письменника Мольєра І.Карпенку-Карому? Свою відповідь поясніть.

Довільні відповіді учнів  (2-3)

Учитель. Знову  слово групі «Дослідників»

Виступ учня із групи «Дослідники» (орієнтовний)

-         У 1884 р. Івана Тобілевича було заарештовано і відправлено в адміністративне заслання до Новочеркаська, де він працював ковалем. Коли його приїхав провідати Микола Садовський, то побачив брата за роботою. Іван Карпович пояснив, що на прохання старенького вчителя-книголюба «лагодить» збірку п’єс Мольєра в російському перекладі. «Я, оправляючи книгу, вивчаю Мольєрівського «Мещанина во дворянстве». Він наштовхує мене створити комедію на відповідну тему. Пригадалися й клопоти нашого батька добути дворянське звання.  Думаю назвати комедію «Мартин Боруля».

Учитель. Добре, ми дізналися, що саме спонукало митців створити п`єси. Наступний етап нашої роботи – це рівень знання текстів творів. Уважно працюють всі групи, адже ви заробляєте бали. Питання задаю по черзі кожній із трьох груп. Якщо група не відповідає,питання до наступної.

Завдання на знання тексту «Впізнай героя»

1.     «А я доводжу обом, що фехтування – то найкраща і найнеобхідніша наука з усіх наук на світі.» (Учитель фехтування)

2.     «Що? Коли я кажу: «Ніколь, принеси мені мої пантофлі та подай мені мого нічного ковпака», - то це проза?». (Пан Журден)

3.     «Стривайте: це так не робиться. Я привів людей із собою, щоб одягнути вас  під музику. (Кравець)

4.     «Стривайте, пане, краще побийте мене, а тільки дайте насміятися досхочу; так мені буде легше». (Ніколь)

5.     «Та ти зовсім з глузду з`їхав. Чи чувано таке? І всі вигадки почалися в тебе відтоді, як ти з отими аристократами злигався». (пані Журден)

6.     «От йолоп, так йолоп! Другого такого й у цілому світі не знайдеш». (Ковьєль)

7.     «Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи так по-мужичи: мамо, тато. А ти все по-свойому... Ти цими словами, мов батогом, по уху мене хльоскаєш.» (Мартин Боруля)

8.     «А мені вже обридло ждать і ховаться од людей. Сьогодня скажу своєму батькові, щоб побалакав з твоїм, а після провід і поженимся. Чи так, Марисю?»(Микола)

9.     «Да, ето правда—важко... Умственная робота — висшого порядка предмет! Я, брат, зразу аж плакав, як определили мене в казначейство. Дали мені, знаєш, якусь відомость: одні графки та цифри. Очі розбіглися — не знаю, котру поставив, котру ставить: проминув одну графіку, всунув цифру — не туди, нагородив харків-макогоників і заморочився так, що замість пісошниці взяв чорнильницю і покропив відомость. Злякався, щоб не прив'язали до столу, та й утік... (Степан)

10.  «Так от яке зуспіло мене горе! Дворянина батькові в зяті схотілось. О боже мій! Та де ж на всім широкім світі знайдеться дворянин, щоб так мене любив, як любить мій Микола?»(Марися)

11.  «Правда твоя! Ох, правда, моя добра ти, моя розумна дитино!.. Ти побалакала зо мною—і в мене наче полуда з очей упала. Сама бачу, що дворянство нам біду робе. А почну батькові казать, щоб не видумував нічого, щоб жив по-старовині, — то закричить, затопа ногами, почне читать мені якісь бумаги про дворянство, затуркає мене». (Палажка)

12. «П'ять літ діло йшло... зовсім було признали, сопричислили... і не утвердили! І через що? Пустяк! Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах — Боруля, а у старих — Беруля!.. Бодай тому писареві руки назад лопатками повикручувало, що написав — Беруля...» (Мартин Боруля).

Учитель. Добре попрацювали. Після таких влучних цитат підсвідомо шукаєш зустрічі з героями, але ж і вони не забарилися.

Рольова гра «Зустріч героїв»

Боруля. Доброго дня Вам!

Журден. Бонжур, месьє!

Боруля. Чув я, що і Ви колись, як і я, у дворяни мітили. Чи правда те?

Журден. Я довів усім, що я справжній вельможа. Це була мрія всього мого життя, і я її досяг!

Боруля. Ти ба! Як це Вам вдалося?

Журден. Я завів порядки, як у справжніх дворян, костюм замовив за останньою модою, як дворяни нюсять, найняв учите віл танців, музики, фехтування, філософії, які навчали мене всієї тієї премудрості. Хоч і коштувало це немалі гроші, але що не зробиш для досягнення мети! Я подружився із самим графом Дорантом, а прекрасна маркіза Дорімена ласкаво погодилася пообідати в моєму будинку. Окрім того, я дочку свою Люсіль заміж віддав не за кого-небудь, а за сина турецького султана, та й сам прийняв чин турецького мамамуші. Так що я не якийсь там крамар, а шанований пан Журден!

Боруля. Хотів було і я довести своє дворянське походження, та не судилося. Скільки грошей витратив, а все марно. Уже ніби и налагоджуватися все стало: сина свого Степана опреділив у земський суд, дочці жениха знайшов не простого, а губернського секретаря-регістратора, порядки панські почав заводити: діти звали мене не «тато», а «папінька», слуги «паном» величали. Мріяв я, як стану паном, розвести мисливських собак, на полювання їздити, грати в карти — робити все, як у дворян, та не судилося. Жених утік, Степан за штатом остався, бо земський суд скасували, а потом бумага прийшла, що у дворянстві одказано, бо не так хвамилія стоїть: у нових бумагах — Боруля, а в старих — Беруля.

Учитель. Діти, а чи уважно ви ознайомились із текстами творів і слухали чудових акторів? Давайте перевіримо це шляхом заповнення таблиці, яка є у кожної групи. Необхідно доповнити речення, які характеризують дії обох героїв. На цю роботу, я гадаю, вам вистачить 2 хвилини.

Пан Журден	Мартин Боруля
Наймає	Заводить в домі дворянські порядки:
Замовляє у кравця	Розводить
Прагне дружити з	Сина намагається влаштувати
«Закохується» у	Прагне офіційно оформити

Учитель. Швидко здійснимо перевірку виконаної роботи, поглянемо на екран.

Учитель. Дійсно, ми бачимо, що, крім сміху, дії обох героїв нічого не викликають. Але ж для повноти розуміння значення творів  необхідно звернутися до теорії літератури. Слово групі «Теоретиків», які теж мали випереджаючі завдання

Виступ учня із групи «Теоертики» (орієнтовний)

Класицизм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI-го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Для історизму важливим був принцип свободи вибору — необмеженість власного, суб'єктивного трактування історичних форм.

Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування.

Виступ учня із групи «Теоертики» (орієнтовний)

Комедія — твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині. Соціально-побутова комедія, у якій розкриваються норми моралі та спосіб життя героїв, зокрема представників дворянської знаті. Обидва твори містять у собі елементи соціально-психологічної та любовної комедій. У розважальній формі автори показують вади суспільства, нагадую чи глядачам про людську гідність.

Учитель. Дякую. Тож у мене запитання до представників усіх груп. Робота на цьому етапі допоможе нам підвести підсумки нашої роботи сьогодні на уроці.

-         Прослухавши теоретичний матеріал, як би ми визначили тему комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»?

-         Іван Карпенко-Карий також має на меті показати прагнення сільського народу вибитися в люди за будь-яку ціну.

-         Із скількох частин складається комедії?

-         Хто з героїв твору «Міщанин-шляхтич» цінує моральні якості і честь понад усе?

-         Які риси характеру уособлюють у обох творах жіночі образи пані Журден, Палажка?

V. Узагальнення та систематизація вивченого

Учитель. Ретельно опрацьований протягом уроку матеріал допоможе нам підвести підсумки аналізу двох творів різних літератур за допомогою заповнення порівняльної таблиці. Ось вона перед вами. Давайте працювати разом.

Порівняльна таблиця

Назва твору	«Міщанин-шляхтич»	«Мартин Боруля»
Країна
Рік створення
Автор твору
Псевдонім
Тема твору
Ідея твору
Жанр твору
Виховне значення

Учитель. Підсумовуючи заповнену таблицю хочу звернути вашу увагу на фінальну сцену із фільму «Мартин Боруля». Увага на екран.

Учитель. Обидва драматурги мали на меті показати, що найголовніше для людини – це бути людьми, зберігати свою честь і гідність, бути самим собою. (Як варіант наштовхнути на цю думку учнів). Тож мені хочеться повернутися до теми нашого уроку: В чому, на вашу думку, полягає щастя людини? Давайте створимо своє гроно щастя.

Довільні відповіді учнів.

Учитель. Я, очікуючи, різні відповіді теж спробувала виконати випереджаюче завдання. Я ваш класний керівник з 5 класу, і, знаючи вас, очікувала різні відповіді. Чи справдились мої очікування?

Учитель створює на дошці малюнкове гроно щастя.

VІ. Оцінювання роботи учнів на уроці.  Домашнє завдання

Учитель. І нарешті слово представникам групи «Прес-центр». Яка група набрала найбільшу кількість символів?

Учитель. Зачитайте статтю до шкільної газети.

Учитель. Хочу подякувати вам за творчу працю на уроці, дійсно творче дослідження важливих і актуальних загальнолюдських проблем. І як учитель, і класний керівник щиро хочу вам побажати бути щасливими, знаходити щастя в простих речах, бути людьми, бути собою!

Домашнє завдання (на вибір)

1.     Написати твір-мініатюру  «Актуальність п`єс  Мольєра і Карпенка-Карого.

2.     Дати характеристику улюбленого персонажа в довільній формі.

3.     Скласти цитатну характеристику пана Журдена (або улюбленого героя).